1. Словник української мови в 11 томах

втулка

ВТУ́ЛКА, ж. Деталь машини або якогось пристрою, що має осьовий отвір, куди входить інша деталь.

Через кожні 8-10 днів роботи втулки і осі коліс промивають гасом (Механ. і електриф.., 1953, 29);

З деревинної "сировини" виготовляють втулки підшипника трансмісійного вала та букси скатів візків (Наука.., 12, 1965, 29).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. втулка — вту́лка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. втулка — -и, ж. Деталь машини або якогось пристрою, що має осьовий отвір, куди входить інша деталь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. втулка — Маточина, чіп Словник чужослів Павло Штепа
  4. втулка — ВТУ́ЛКА, и, ж. Деталь машини або якогось пристрою, що має осьовий отвір, куди входить інша деталь. Колесо від воза .. лежало посеред дороги і, певно, довго крутилося на місці й підстрибувало, доки не затихло, впершись у пісок втулкою (В. Словник української мови у 20 томах