1. Словник української мови у 20 томах

втулковий

ВТУ́ЛКОВИЙ, а, е.

Прикм. до вту́лка.

Як правило, дротики боспорських воїнів мали втулковий залізний наконечник, що закінчувався вузьким стрижнем (з наук. літ.);

Розповідаючи про муфти, треба ознайомити учнів з їх основними типами: втулковим, дисковим, кулачковим, фракційним (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. втулковий — вту́лковий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. втулковий — -а, -е. Який має втулку; у якого вставляється втулка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. втулковий — ВТУ́ЛКОВИЙ, а, е. Прикм. до вту́лка. Розповідаючи про муфти, треба ознайомити учнів з їх основними типами: втулковим, дисковим, кулачковим, фракційним (Метод, викл. фрез. спр., 1958, 128). Словник української мови в 11 томах