1. Словник української мови у 20 томах

втулчастий

ВТУ́ЛЧАСТИЙ, а, е.

Який має втулку; у який вставляється втулка.

На поселенні біля с. Городниці знайдено кам'яну ливарну матрицю втулчастої сокири (з наук. літ.);

У центральній частині котловану знайдено уламки кераміки Х – початку XI ст., частину амфори, залізну платівку та втулчастий наконечник стріли (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. втулчастий — ВТУ́ЛЧАСТИЙ, а, е. Який має втулку; у який вставляється втулка. На поселенні біля с. Городниці знайдено кам’яну ливарну матрицю втулчастоі сокири (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 94). Словник української мови в 11 томах