втулчастий

ВТУ́ЛЧАСТИЙ, а, е. Який має втулку; у який вставляється втулка.

На поселенні біля с. Городниці знайдено кам’яну ливарну матрицю втулчастоі сокири (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 94).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. втулчастий — ВТУ́ЛЧАСТИЙ, а, е. Який має втулку; у який вставляється втулка. На поселенні біля с. Городниці знайдено кам'яну ливарну матрицю втулчастої сокири (з наук. літ.); У центральній частині котловану знайдено уламки кераміки Х – початку XI ст. Словник української мови у 20 томах