втуплений
ВТУ́ПЛЕНИЙ (УТУ́ПЛЕНИЙ), а, е.
Дієпр. пас. до вту́пити.
Він говорив з очима, втупленими в землю (І. Франко);
Хлопчак самотою блукав з одного кінця зали в другий, з посупленими бровами та з втупленим униз поглядом (А. Кримський);
Вона знову схиляється над своїм в'язанням. І вже неприступно суворе обличчя в Ганни Остапівни, і очі тільки в роботу втуплені (О. Гончар);
// вту́плено, безос. пред.
Тепер у мене втуплено вже два ворожi погляди (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)