втуплений

ВТУ́ПЛЕНИЙ (УТУ́ПЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вту́пити.

Він говорив з очима, втупленими в землю (Фр., IV, 1950, 286);

Хлопчак самотою блукав з одного кінця зали в другий, з посупленими бровами та з втупленим униз поглядом (Крим., Вибр., 1965, 321).

Значення в інших словниках

1. втуплений — вту́плений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. втуплений — (утуплений), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до втупити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. втуплений — ВТУ́ПЛЕНИЙ (УТУ́ПЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до вту́пити. Він говорив з очима, втупленими в землю (І. Франко); Хлопчак самотою блукав з одного кінця зали в другий, з посупленими бровами та з втупленим униз поглядом (А.  Словник української мови у 20 томах