втуплювати

ВТУ́ПЛЮВАТИ (УТУ́ПЛЮВАТИ), юю, юєш, недок., ВТУ́ПИТИ (УТУ́ПИТИ), плю, пиш; мн. вту́плять; док., перех., в кого — що, у сполуч. зі сл. очі, погляд, зір. Довго або пильно, уважно вдивлятися.

Під час промови Річарда [Годвінсон] починає трястись, далі втуплює очі в простір поперед себе (Л. Укр., III, 1952, 81);

Жак ніяковів, втуплював погляд у землю (Жур., Вечір.., 1958, 245);

Хлопець стояв, утупивши погляд у сірий бурхливий потік, у сиву піну (Донч., VI, 1957, 83).

Значення в інших словниках

1. втуплювати — вту́плювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. втуплювати — (утуплювати), -юю, -юєш, недок., втупити (утупити), -плю, -пиш; мн. втуплять; док., перех., в кого – що, у сполуч. зі сл. очі, погляд, зір. Довго або пильно, уважно вдивлятися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. втуплювати — ВТУ́ПЛЮВАТИ (УТУ́ПЛЮВАТИ), юю, юєш, недок., ВТУ́ПИТИ (УТУ́ПИТИ), плю, пиш; мн. вту́плять; док., що, в кого – що. Зосереджувати погляд на комусь, чомусь, не відводячи очей.  Словник української мови у 20 томах
4. втуплювати — вту́пити / вту́плювати о́чі (зір, по́гляд) у кого—що. Довго вдивлятися в кого-, що-небудь (перев. бездумно, не сприймаючи баченого). — Олександра була школярка першого року... Вона сиділа, низько похнюпивши голову і втупивши очі у свій стіл (Б.  Фразеологічний словник української мови
5. втуплювати — ВДИВЛЯ́ТИСЯ (УДИВЛЯ́ТИСЯ) (на) кого-що (дуже пильно, уважно дивитися кудись, на кого-, що-небудь), ВГЛЯДА́ТИСЯ (УГЛЯДА́ТИСЯ), ПРИДИВЛЯ́ТИСЯ до кого-чого, на кого-що й без додатка, ПРИГЛЯДА́ТИСЯ до кого-чого, кому, чому й без додатка...  Словник синонімів української мови