втікати
ВТІКА́ТИ¹, а́є, недок., у що, рідко.
Те саме, що впада́ти¹ 1.
Удай втікає в Сулу (з навч. літ.).
ВТІКА́ТИ² див. утіка́ти¹.
Словник української мови (СУМ-20)ВТІКА́ТИ¹, а́є, недок., у що, рідко.
Те саме, що впада́ти¹ 1.
Удай втікає в Сулу (з навч. літ.).
ВТІКА́ТИ² див. утіка́ти¹.
Словник української мови (СУМ-20)