втікати
Був би втік, якби так довші ноги мав.
Іронія, коли хто втікав, а зловили.
Втік, аж за ним закурилося.
Так дуже втікав, що аж куряву збив.
Втіканка не славна, але пожиточна.
Втікаючого називають боягузом, але він скористав утечею.
Втік, не втік, а побігти можна.
Чи скористає, чи ні, а спробувати вільно.
Козаку не втічи від Січі.
Козаки так зживались з січовим товариством та порядками, що лишивши Січ, все за нею тужили, тому й навідувались до неї часто.
Не втікає чоловік від калача, але від бича.
Чоловік утікає від лиха, від біди, а не від добра.
Не втікаю, але йду, не розкіш лишаю, а біду.
З доброї своєї волі забираюсь, бо мені лихо тут.
Сам тікає і сам кричить: ловіть злодія.
Професійні злодії утікаючи перед погонею кричать: ловіть злодія, щоб тим способом відвернути увагу від себе.
Святим втіком не горди.
Як можеш втечи від лиха, то втікай.
Хто втікає, той не питає.
Не зважає на перепони, та не питає дороги.
Ще ніхто не втік від своєї долі.
Що має бути, те не мине, бо такий порядок річей у світі. Віра у фаталізм.
Приповідки або українсько-народня філософія