вуглекислота
ВУГЛЕКИСЛОТА́, и́, ж.
1. Кислота, яка утворюється внаслідок сполучення вуглекислого газу з водою; вугільна кислота.
Водорості можуть використовувати вуглекислоту в більшій кількості, ніж наземні рослини, оскільки концентрація її в морській воді майже у 10 разів вища, ніж у повітрі (з наук.-попул. літ.);
Підвищення вмісту вуглекислоти в атмосфері, зменшення озонного шару можуть призвести до глобальних екологічних змін (з газ.).
2. розм. Побутова назва вуглекислого газу.
Очищати повiтря вiд вуглекислоти допомагає буйна рослиннiсть в оранжереях (О. Бердник).
△ (1) Тверда́ вуглекислота́ – схожа на лід речовина, добута охолодженням під зниженим тиском вуглекислоти; сухий лід.
Тверда вуглекислота здатна вмить перетворюватися на газ, оминаючи рідкий агрегатний стан (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)