вугруватий

ВУГРУВА́ТИЙ, а, е.

Те саме, що вугра́стий.

Рідкий білявий чуб Сивого зовсім прилип до вугруватого лоба (М. Малиновська);

Був ще якийсь вугруватий здоровило, схожий на відставного боксера (П. Загребельний);

У Гутмана якоїсь виняткової будови ніс .. Над ніздрями – вугрувате утовщення (П. Колесник);

// у знач. ім. вугрува́тий, того, ч. Людина, обличчя якої покрите вуграми (див. вуго́р²).

Вутанька прудко відскочила від нього вбік. – Бач, як вона від тебе, – під'юджували вугруватого з натовпу. – Мабуть, що самогоном смердиш (О. Гончар);

Довготелесий, вугруватий, як сонях вибитий лице. З таким не брати – віддавати (В. Стус).

Значення в інших словниках

1. вугруватий — вугрува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. вугруватий — -а, -е. Те саме, що вуграстий. || у знач. ім. вугруватий, -того, ч. Про людину, обличчя якої покрите вуграми (див. вугор II).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вугруватий — ПРИЩА́ВИЙ (з прищами на шкірі), ВУГРЯ́СТИЙ, ВУГРУВА́ТИЙ, ЦВІЛИ́Й розм. Вся в гострих ліктях самочинного розростання, до сліз мучений власною заторопкуватістю прищавий підліток (О. Забужко); (Явдоха:) Це я знаю, хто підвіз візка! Це той цвілий попенко... (Панас Мирний).  Словник синонімів української мови
4. вугруватий — ВУГРУВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що вугра́стий. У Гутмана якоїсь виняткової будови ніс.. Над ніздрями — вугрувате утовщення, (Кол., На фронті.., 1959, 17); // у знач. ім. вугрува́тий, того, ч. Про людину, обличчя якої покрите вуграми ( див. вуго́р²).  Словник української мови в 11 томах