вугіллячко

ВУГІ́ЛЛЯЧКО, а, с., збірн.

Зменш.-пестл. до вугі́лля 1, 2.

І в доми нове тепло нам вугіллячко дало... (М. Упеник);

– Раз косарики забули поприбирати коси під час грози та й повстромляли їх кіссячками в землю... – Та й що ж із ними сталося? – насмішкувато запитав Сергій.. – А те, – відповів Хома, .. – а те, що спалило їх на вугіллячко (Григорій Тютюнник).

Значення в інших словниках

1. вугіллячко — вугі́ллячко іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. вугіллячко — -а, с., збірн. Зменш.-пестл. до вугілля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вугіллячко — ВУГІ́ЛЛЯЧКО, а, с., збірн. Зменш.-пестл. до вугі́лля. І в доми нове тепло нам вугіллячко дало… (Уп., Вірші.., 1957, 173).  Словник української мови в 11 томах