вугіллячко

ВУГІ́ЛЛЯЧКО, а, с., збірн.

Зменш.-пестл. до вугі́лля 1, 2.

І в доми нове тепло нам вугіллячко дало... (М. Упеник);

– Раз косарики забули поприбирати коси під час грози та й повстромляли їх кіссячками в землю... – Та й що ж із ними сталося? – насмішкувато запитав Сергій.. – А те, – відповів Хома, .. – а те, що спалило їх на вугіллячко (Григорій Тютюнник).