вугілля

ВУГІ́ЛЛЯ, я, с., збірн.

1. Тверда горюча речовина рослинного походження, яку видобувають з надр землі.

– Краще од нього ніхто, було, не врубає вугілля (С. Черкасенко);

Скіп був дуже потрібний, щоб витягати вугілля “на-гора” з другого горизонту, де виявлено багатющі поклади (Б. Антоненко-Давидович);

В забої здобувають Вугілля-антрацит. Воно таке блискуче, Мов камінь-самоцвіт! (Г. Бойко);

Раненько біг [студент] на станцію, вивантажував мішки з вагонів або вугілля з платформ (О. Бердник);

Викопне вугілля утворюється в результаті розкладу рослинності минулих геологічних епох (з навч. літ.).

2. Залишки неповного згоряння речовин органічного походження (дерева, кісток і т. ін.).

Олеся попросила гостя за стіл. В поросяти вуха, ніжки й навіть шкура – все погоріло на вугілля (І. Нечуй-Левицький);

Купи вугілля, обгорілі стовпи, обсмалені бантини .. – це було все, що зосталося від кількох десятків будиночків (Ю. Смолич);

// Певна кількість вугликів, жарин.

Мій дебют виявився невдалим, бо я наклав вугілля в порожній, неналитий водою самовар (з мемуарної літ.).

3. Те саме, що вугли́на 2.

Кімната вся була завішана людськими постатями, накресленими вугіллям і тушувальним олівцем (Василь Шевчук).

△ (1) Активо́ване вугі́лля, спец. – пориста вуглецева речовина з високими адсорбційними властивостями та гідрофобністю.

Активоване вугілля застосовують як адсорбент у засобах протигазового захисту, медицині, хімії тощо (з наук.-попул. літ.);

У разі метеоризму дитині дають кропну воду, настій ромашки лікарської, активоване вугілля (з навч. літ.);

Ми взяли по додатковому комплекту одягу .. і повну аптечку, від анальгіну та активованого вугілля до сульгіну, пеніциліну (Л. Дереш);

(2) Бі́ле вугі́лля, фарм. – ентеросорбент на основі діоксиду кремнію та мікрокристалічної целюлози.

Біле вугілля широко застосовують для профілактики й послаблення симптомів при харчових отруєннях, гострих кишкових інфекціях, шлункових розладах, гепатитах, алергійних захворюваннях і т. ін. (з наук. літ.);

Сорбційні властивості білого вугілля у десятки разів перевищують аналогічні показники для чорного, активованого вугілля (з наук.-попул. літ.);

(3) Бу́ре вугі́лля – низький сорт кам'яного вугілля, за властивостями схожий на торф.

Електроенергія дає змогу вигідно використати місцеві види палива (торф, буре вугілля, горючі сланці, дрова тощо) (з навч. літ.);

(4) Деревне́ вугі́лля – мікропориста високовуглецева горюча речовина, що утворюється при нагріванні дерева без доступу повітря.

1240 року орда Батия, як чорна пошесть, змела Устилуг на своєму кривавому, хижому шляху.. На місці цього давнього городища Київської Русі колись знайдуть гори деревного вугілля та попелу і вжахнуться з такої згуби (М. Малиновська);

Деревне вугілля одне з найдавніших видів палива (з навч. літ.);

(5) Кам'яне́ вугі́лля – чорне викопне вугілля з блискучою, напівматовою або матовою поверхнею, яке утворилося з продуктів розкладу органічних залишків рослин і містить багато вуглецю, мало вологи, не має гумінових кислот.

У переповненому вагоні татари, китайці, росіяни, кілька наших селюків із торбинами. На роботу. На заробітки під землю, в “забой” [забій], до чорного з холодним відлиском кам'яного вугілля (Б. Антоненко-Давидович);

Кам'яне [вугілля] .. для ковальського діла не годиться, бо в ньому багато сірки, а вона робить залізо крихким (Є. Доломан);

Кам'яне вугілля залягає у вигляді лінз і пластів різної товщини – від кількох міліметрів до кількох десятків метрів (з наук. літ.);

(6) Кісткове́ вугі́лля – речовина, яка є залишком згоряння кісток тварин.

Кісткове вугілля придатне на корм після висушування й перемелювання (з наук. літ.);

(7) Коксівне́ вугі́лля – кам'яне вугілля, придатне для коксування.

Міністерство вугільної промисловості заявило про створення оптового ринку коксівного вугілля – ключового товару для вітчизняної коксохімії та металургії (з газ.).

◇ (8) Як (мов, ні́би і т. ін.) на [гаря́чім] вугі́ллі (на вугі́ллях, рідше на ву́глях), зі сл. бути, сидіти і т. ін. – у стані неспокою, дуже сильного хвилювання, збудження і т. ін.

Христя сиділа як на вугіллях і ждала, що ось незабаром і здійметься баталія! (Панас Мирний);

[Хведоска:] Як на вугіллі стояла! В голові так все й заметушилося, у вухах ніби ціпами молотить! Від кого ж ці люди? Невже не від Романа? (М. Кропивницький);

Потяг, що мав мене повезти додому, .. відходив аж о пів на п'яту. Значить, мені приходилось перечікувати мов на вугіллях ще півтори години (О. Кобилянська);

Орлик сидів як на вуглях. Пощо він починав це діло? Чому він нічого скрити перед гетьманом не може? (Б. Лепкий);

Він сидів мов на гарячім вугіллі; кожна мить, що її марнували за столом ці правителі, здавалась йому за вічність (Олесь Досвітній).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вугілля — вугі́лля іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вугілля — [вуг’іл':а] -л':а Орфоепічний словник української мови
  3. вугілля — Уголь — coal — Кohle – тверда горюча копалина органічного походження. Колір від бурого до чорного. Густина 0,92-1,70. Тв. 1-3. Розрізняють вугілля буре та вугілля кам'яне, а також вугілля коксівне, вугілля енергетичне, вугілля солоне, антрацит. Синонім — вугілля викопне. Гірничий енциклопедичний словник
  4. вугілля — -я, с., збірн. 1》 Тверда горюча речовина рослинного походження, що видобувається з надр землі. Буре вугілля — низький сорт кам'яного вугілля, за якостями схожий на торф. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. вугілля — як (мов, ні́би і т. ін.) на (гаря́чім) вугі́ллі, зі сл. бу́ти, сиді́ти і под. У стані дуже сильного хвилювання, збудження і т. ін. Фразеологічний словник української мови
  6. вугілля — Ву́гі́лля, -лля, -ллю, -ллям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. вугілля — ВУГІ́ЛЛЯ, я, с., збірн. 1. Тверда горюча речовина рослинного походження, яка видобувається з надр землі. Викопне вугілля утворюється в результаті розкладу рослинності минулих геологічних епох (Хімія, 9, 1956, 123); В забої здобувають Вугілля-антрацит. Словник української мови в 11 томах
  8. вугілля — Вугілля, -ля с. Уголье, уголь. Словник української мови Грінченка