вугілля
ВУГІ́ЛЛЯ, я, с., збірн.
1. Тверда горюча речовина рослинного походження, яка видобувається з надр землі.
Викопне вугілля утворюється в результаті розкладу рослинності минулих геологічних епох (Хімія, 9, 1956, 123);
В забої здобувають Вугілля-антрацит. Воно таке блискуче, Мов камінь-самоцвіт! (Бойко, З Дон. краю, 1952, 55).
∆ Бі́ле вугі́лля — енергія падаючої води.
Велику силу має в собі вода, що її здавна називають білим вугіллям (Кучер, Засвіт. вогні, 1947, 18);
Бу́ре вугі́лля — низький сорт кам’яного вугілля, за якостями схожий на торф.
Електроенергія дає змогу вигідно використати місцеві види палива (торф, буре вугілля, горючі сланці, дрова тощо) (Фізика, II, 1957, 170);
Кам’яне́ вугі́лля — чорне з блискучою, напівматовою або матовою поверхнею вугілля, яке містить багато вуглецю, мало вологи, не має гумінових кислот тощо;
Коксівне́ вугі́лля — кам’яне вугілля, придатне для коксування.
Трудівники шахти ім. інженера Є. Т. Абакумова додатково дали близько 5 тисяч тонн коксівного вугілля (Наука.., 3, 1956, 1).
2. Залишки неповного згоряння речовин органічного походження (дерева, кісток і т. ін.).
Олеся попросила гостя за стіл. В поросяти вуха, ніжки й навіть шкура — все погоріло на вугілля (Н.-Лев., III, 1956, 99);
Купи вугілля, обгорілі стовпи, обсмалені бантини .. — це було все, що зосталося від кількох десятків будиночків (Смолич, II, 1958, 40);
// Певна кількість вугликів, жарин.
Мій дебют виявився невдалим, бо я наклав вугілля в порожній, неналитий водою самовар (Моє життя в мист., 1955, 200).
◊ Активо́ване вугі́лля — переважно деревне вугілля, спеціально оброблене для збільшення його вбирних якостей.
Особливо добре вбирає гази активоване вугілля (Заг. хімія, 1955, 386);
Деревне́ вугі́лля — горюча речовина, утворена під час нагрівання дерева без доступу повітря.
Деревне вугілля утворюється в результаті сухої перегонки дерева, тобто в результаті нагрівання його без доступу повітря (Хімія, 9, 1956, 106);
Кісткове́ вугі́лля — речовина, яка є залишком згоряння кісток тварин.
Кісткове вугілля.. придатне на корм після висушування й перемелювання (Колг. енц., II, 1956, 69).
Значення в інших словниках
- вугілля — вугі́лля іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- вугілля — [вуг’іл':а] -л':а Орфоепічний словник української мови
- вугілля — Уголь — coal — Кohle – тверда горюча копалина органічного походження. Колір від бурого до чорного. Густина 0,92-1,70. Тв. 1-3. Розрізняють вугілля буре та вугілля кам'яне, а також вугілля коксівне, вугілля енергетичне, вугілля солоне, антрацит. Синонім — вугілля викопне. Гірничий енциклопедичний словник
- вугілля — -я, с., збірн. 1》 Тверда горюча речовина рослинного походження, що видобувається з надр землі. Буре вугілля — низький сорт кам'яного вугілля, за якостями схожий на торф. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вугілля — ВУГІ́ЛЛЯ, я, с., збірн. 1. Тверда горюча речовина рослинного походження, яку видобувають з надр землі. – Краще од нього ніхто, було, не врубає вугілля (С. Словник української мови у 20 томах
- вугілля — як (мов, ні́би і т. ін.) на (гаря́чім) вугі́ллі, зі сл. бу́ти, сиді́ти і под. У стані дуже сильного хвилювання, збудження і т. ін. Фразеологічний словник української мови
- вугілля — Ву́гі́лля, -лля, -ллю, -ллям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вугілля — Вугілля, -ля с. Уголье, уголь. Словник української мови Грінченка