вугілля

вугі́лля

[вуг’іл':а]

-л':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вугілля — Ву́гі́лля, -лля, -ллю, -ллям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. вугілля — Вугілля, -ля с. Уголье, уголь. Словник української мови Грінченка
  3. вугілля — як (мов, ні́би і т. ін.) на (гаря́чім) вугі́ллі, зі сл. бу́ти, сиді́ти і под. У стані дуже сильного хвилювання, збудження і т. ін. Фразеологічний словник української мови
  4. вугілля — ВУГІ́ЛЛЯ, я, с., збірн. 1. Тверда горюча речовина рослинного походження, яка видобувається з надр землі. Викопне вугілля утворюється в результаті розкладу рослинності минулих геологічних епох (Хімія, 9, 1956, 123); В забої здобувають Вугілля-антрацит. Словник української мови в 11 томах
  5. вугілля — ВУГІ́ЛЛЯ, я, с., збірн. 1. Тверда горюча речовина рослинного походження, яку видобувають з надр землі. – Краще од нього ніхто, було, не врубає вугілля (С. Словник української мови у 20 томах
  6. вугілля — вугі́лля іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  7. вугілля — -я, с., збірн. 1》 Тверда горюча речовина рослинного походження, що видобувається з надр землі. Буре вугілля — низький сорт кам'яного вугілля, за якостями схожий на торф. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. вугілля — Уголь — coal — Кohle – тверда горюча копалина органічного походження. Колір від бурого до чорного. Густина 0,92-1,70. Тв. 1-3. Розрізняють вугілля буре та вугілля кам'яне, а також вугілля коксівне, вугілля енергетичне, вугілля солоне, антрацит. Синонім — вугілля викопне. Гірничий енциклопедичний словник