1. Орфоепічний словник української мови

вугільний

ву́гільний

[вуг'іл'нией і вуг’іл'нией]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вугільний — ву́гі́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вугільний — -а, -е. Прикм. до вугілля. || Пов'язаний з видобутком вугілля. || Признач. для добування кам'яного вугілля, зберігання його і т. ін. || Вигот. з вугілля. Вугільна кислота — кислота, утворена розчиненням вуглекислого газу у воді. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вугільний — ВУ́ГІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до вугі́лля. З шахти виходять .. забойники [забійники]. Чорне, чорніше від негритянського, обличчя, вкрите цупким шаром вугільного пороху, і тільки світять очі (Б. Антоненко-Давидович); Травневий степ .. Словник української мови у 20 томах
  4. вугільний — ВУГІ́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до вугі́лля. Масивні колонади і стіни будинків були забризкані сірими плямами, шибки замащені смолою, ніби над Одесою пройшов дощ з вугільного пилу (Кучер, Чорноморці, 1956, 65)... Словник української мови в 11 томах