вугільний

ВУ́ГІ́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Прикм. до вугі́лля.

З шахти виходять .. забойники [забійники]. Чорне, чорніше від негритянського, обличчя, вкрите цупким шаром вугільного пороху, і тільки світять очі (Б. Антоненко-Давидович);

Травневий степ .. дихав так жагуче, що голова йшла обертом. Оленка після багатьох років, майже безвиїзно прожитих у шахтарському місті, пропахлому вугільним пилом, аж захлинулась: – Боже, яка краса! (Микита Чернявський);

Війнуло неповторним запахом кузні – вугільним димком (О. Бердник);

// Пов'язаний з видобутком вугілля.

Вугільна промисловість була і є найважливішою галуззю народного господарства (з газ.);

// Признач. для добування кам'яного вугілля, зберігання його і т. ін.

Маруcя, знесилена, сіла на вугільний вагончик (Б. Грінченко);

Черняк відрекомендував .. блондина .. То був видатний гірничий інженер Опок; він перебудував систему роботи вугільних шахт та домігся блискавичних темпів побудови нових шахт (М. Трублаїні);

– Вугільний трюм я уявляю собі в пароплаві десь насподі, аж під машинами. Вугілля лежить не товстим шаром, бо воно може зогрітися й зайнятися (Ю. Яновський);

// Вигот. з вугілля.

Едісон, удосконалюючи лампу Лодигіна, застосував для розжарювання вугільну нитку (з навч. літ.);

Вугільний електрод.

2. Кольору вугілля.

Чорнявий парубок виринає ген-ген у молодому житі.. Розхристана вишита сорочка тріпоче на грудях, вугільне волосся над чолом мерехтить іскрами в сонячному промінні (Є. Гуцало).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вугільний — ву́гі́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вугільний — [вуг'іл'нией і вуг’іл'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. вугільний — -а, -е. Прикм. до вугілля. || Пов'язаний з видобутком вугілля. || Признач. для добування кам'яного вугілля, зберігання його і т. ін. || Вигот. з вугілля. Вугільна кислота — кислота, утворена розчиненням вуглекислого газу у воді. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вугільний — ВУГІ́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до вугі́лля. Масивні колонади і стіни будинків були забризкані сірими плямами, шибки замащені смолою, ніби над Одесою пройшов дощ з вугільного пилу (Кучер, Чорноморці, 1956, 65)... Словник української мови в 11 томах