вугільний

ВУГІ́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до вугі́лля.

Масивні колонади і стіни будинків були забризкані сірими плямами, шибки замащені смолою, ніби над Одесою пройшов дощ з вугільного пилу (Кучер, Чорноморці, 1956, 65);

Впровадження стовпової системи розробки вугільних пластів дає великий економічний ефект (Ком. Укр., 6, 1960, 13);

// Пов’язаний з видобутком вугілля.

Вугільна промисловість була і є найважливішою галуззю народного господарства (Роб. газ., 27.I 1966, 1);

// Признач. для добування кам’яного вугілля, зберігання його і т. ін.

На Донеччині .. із зброєю в руках повстали робітники вугільних шахт (Головко, II, 1957, 311);

— Я вам хочу розповісти, — сказав Сев, — історію з тими чотирма зайцями у вугільному трюмі (Ю. Янов., II, 1958, 133);

// Вигот. з вугілля.

Едісон, удосконалюючи лампу Лодигіна, застосував для розжарювання вугільну нитку (Фізика, II, 1957, 125);

Вугільний електрод.

Вугі́льна кислота́ — кислота, утворена розчиненням вуглекислого газу у воді.

Вугільна кислота утворюється при розчиненні двоокису вуглецю у воді (Хімія, 9, 1956, 118).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вугільний — [вуг'іл'нией і вуг’іл'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  2. вугільний — ву́гі́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. вугільний — ВУ́ГІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до вугі́лля. З шахти виходять .. забойники [забійники]. Чорне, чорніше від негритянського, обличчя, вкрите цупким шаром вугільного пороху, і тільки світять очі (Б. Антоненко-Давидович); Травневий степ .. Словник української мови у 20 томах
  4. вугільний — -а, -е. Прикм. до вугілля. || Пов'язаний з видобутком вугілля. || Признач. для добування кам'яного вугілля, зберігання його і т. ін. || Вигот. з вугілля. Вугільна кислота — кислота, утворена розчиненням вуглекислого газу у воді. Великий тлумачний словник сучасної мови