1. Орфоепічний словник української мови

вудочка

ву́дочка

[вудочка]

-чкие, д. і м. -оц':і, р. мн. -чок

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вудочка — ву́дочка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вудочка — -и, ж. Зменш. до вудка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вудочка — ВУ́ДОЧКА, и, ж. Зменш. до ву́дка. [Олеся:] Дай мені одну вудочку, і я половлю (М. Кропивницький); – А тобі я раджу забрати мої вудочки й ловити рибку (М. Словник української мови у 20 томах
  4. вудочка — закида́ти / заки́нути ву́дочку (гачо́к, га́ка і т. ін.). 1. Обережно, натяками розвідувати, з’ясовувати щось. Здалека почала (Уляна): “Хоч би з батьками познайомив мене. Якось незручно”. Фразеологічний словник української мови
  5. вудочка — ВУ́ДОЧКА, и, ж. Зменш. до ву́дка. [Олеся:] Дай мені одну вудочку, і я половлю (Кроп., II, 1958, 284); Гонтар, захопившись вудочкою, наче забув про її [дівчини] існування (Баш, Вибр., 1948, 17). Словник української мови в 11 томах