1. Орфоепічний словник української мови

вузенький

вузе́нький

[вузен'кией]

м. (на) -кому /-к'ім, мн. -к'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вузенький — вузе́нький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вузенький — -а, -е. Зменш.-пестл. до вузький. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вузенький — ВУЗЕ́НЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до вузьки́й. Від хатки вузенька стежечка перехрещувала сей шлях і бігла до самого синього Дніпра (Марко Вовчок); Марусині чорні брови зсунулися докупи, вузенькі, смажні вуста здригнулись (Б. Лепкий); Я бачу маму. Словник української мови у 20 томах
  4. вузенький — ВУЗЕ́НЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до вузьки́й. Від хатки вузенька стежечка перехрещувала сей шлях і бігла до самого синього Дніпра (Вовчок, І, 1955, 288); Стрічка вузенька, випрасувана (Кучер, Чорноморці, 1956, 289). Словник української мови в 11 томах