1. Орфоепічний словник української мови

вузлик

ву́злик

[вузлиек]

-ка, м. (на) -ку, мн. -кие, -к'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вузлик — ву́злик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. вузлик — -а, ч. Зменш. до вузол I 1-4), 8). Ревматоїдний вузлик — щільне утворення, яке виникає при ревматоїдному артриті в підшкірній тканині. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вузлик — ВУ́ЗЛИК, а, ч. Зменш. до ву́зол¹ 1–3, 6, 8. Прийшлось навіть вузлики на хусточці зав'язувати, щоб не забути (Леся Українка); Людмила .. Словник української мови у 20 томах
  4. вузлик — розв’я́зувати / розв’яза́ти ву́зол. Остаточно вирішувати складне, заплутане питання, проблему. Вона хотіла виїхати таємно від нього, порвати все одним махом, в одну мить розв’язати той тугий .. вузол (Ю. Збанацький). розв’яза́ти ву́злики. Фразеологічний словник української мови
  5. вузлик — ВУ́ЗЛИК, а, ч. Зменш. до ву́зол¹ 1-4, 8. Прийшлось навіть вузлики на хусточці зав’язувати, щоб не забути (Л. Укр., III, 1952, 662); У неї в хаті завелось багато всяких вузликів з насінням (Коцюб. Словник української мови в 11 томах