1. Словник української мови в 11 томах

вузенький

ВУЗЕ́НЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до вузьки́й.

Від хатки вузенька стежечка перехрещувала сей шлях і бігла до самого синього Дніпра (Вовчок, І, 1955, 288);

Стрічка вузенька, випрасувана (Кучер, Чорноморці, 1956, 289).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вузенький — вузе́нький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вузенький — [вузен'кией] м. (на) -кому /-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  3. вузенький — -а, -е. Зменш.-пестл. до вузький. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вузенький — ВУЗЕ́НЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до вузьки́й. Від хатки вузенька стежечка перехрещувала сей шлях і бігла до самого синього Дніпра (Марко Вовчок); Марусині чорні брови зсунулися докупи, вузенькі, смажні вуста здригнулись (Б. Лепкий); Я бачу маму. Словник української мови у 20 томах