вузьколиций

ВУЗЬКОЛИ́ЦИЙ, я, е.

З вузьким лицем.

Хутко входить Штіф, .. вузьколиций, худий, сiруватий (В. Винниченко);

Українці належать до числа більш-менш вузьколицих народів (В. Домонтович);

Рудобровий, вузьколиций мадяр недовiрливо щиколоткою постукав по дерев'яшцi (Є. Гуцало);

Люто блимає на Чорнобога своїми зеленаво-болотними очищами вузьколиций Сімаргл (Р. Іванченко).

Значення в інших словниках

1. вузьколиций — вузьколи́ций прикметник  Орфографічний словник української мови
2. вузьколиций — -я, -е. У якого вузьке обличчя.  Великий тлумачний словник сучасної мови