вузьколобий
ВУЗЬКОЛО́БИЙ, а, е.
1. З вузьким лобом.
Це був волохатий і високогрудий гiгант, .. з тупим i байдужим вузьколобим обличчям дегенерата (В. Сосюра);
До намету вступив яничарський ага. Вже не молодий, аскетичної статури, вузьколобий, вилицюватий (Ю. Мушкетик);
Вибігали із туману з галасом і гиком Довгорукі, волохаті, обплетені ликом. Вузьколобі й куцоногі, з іклами-зубами, Заходились вибивати тропака ногами (В. Симоненко).
2. перен., зневажл. Недалекий, обмежений (про людину).
[Деревіцький:] Ні, я вам скажу, що не всі такі вузьколобі, як ваш кучер (М. Кропивницький).
Словник української мови (СУМ-20)