вуркаган
ВУРКАГА́Н (УРКАГА́Н), а, ч., розм.
Безпритульна, неохайно вдягнена людина, яка живе з дрібного грабіжництва.
Ще хлопчиськом у поїзді мене побили якісь вуркагани (П. Автомонов);
Зовні хлопчик нічим не нагадував вуркагана (О. Гончар);
* У порівн. Поїхав я у Західну .. на даху товарного вагона, наче уркаган який (В. Дрозд).
Словник української мови (СУМ-20)