вхожий
ВХО́ЖИЙ (УХО́ЖИЙ), а, е, розм.
Який має право вільно входити куди-небудь або до когось.
[Долон:] Я, царівно, повнолітній, до ради вхожий і до війська здатний (Леся Українка);
Євген .. запросив гостей пройти до кабінету, в чарівне царство книг. Відколи Тарас ухожий до цих багатств, вони весь час стоять у нього перед очима і кожна книжка гукає, кличе, манить його до себе (Василь Шевчук);
В театрі, куди я був вхожий, матеріалу для пізнання й дослідження було більше ніж достатньо (з мемуарної літ.);
Цей відомий фінансист був вхожий у Білий дім як неофіційний радник Рузвельта (із журн.).
(1) Бли́зько вхо́жий – якого приймають як рідну, близьку людину.
[Сестра Серахвима:] Ти, сестро Мархво, до неї [ігумені] близько ухожа. Ти їй скажи оце (Панас Мирний);
Смась Кречовський був близько вхожий в домі ректора Борецького (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)