вхолосту
ВХОЛОСТУ́ (УХОЛОСТУ́), присл.
1. техн. Діючи без навантаження, не виконуючи корисної роботи, не приводячи в рух інші механізми, машини і т. ін.
Автоматична коробка передач несподівано зривалась із нейтрального положення, і двотонний ваговоз з працюючим ухолосту двигуном буквально стрибав на машини чи людей, що опинилися поблизу (з газ.).
2. розм. Дарма; безрезультатно.
Дизайнери не бажають працювати вхолосту. Вони хочуть бачити свої проекти впровадженими у промисловість (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)