вцілений
ВЦІ́ЛЕНИЙ (УЦІ́ЛЕНИЙ), а, е.
Дієпр. пас. до вці́лити.
Вистріл .. був уцілений цілком зблизька (О. Кобилянська);
Хоч тут і там чувся оклик болю вціленого лицаря або іржання коня, та лава посувалася далі (Юліан Опільський);
// вці́лено, безос. пред.
Я бачив, як вона впала, але я не був певний. Лиш опісля мені видалось, що її було вцілено... (У. Самчук);
Не всю здобич, у яку вцілено, мисливці можуть дістати із непрохідних боліт, бо тільки деякі з них мають тренованих мисливських собак (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)