вцілений

ВЦІ́ЛЕНИЙ (УЦІ́ЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вці́лити.

Вистріл.. був уцілений цілком зблизька (Коб., II, 1956, 203);

// У знач. прикм.

Хоч тут і там чувся оклик болю вціленого лицаря, або іржання коня, та лава посувалася далі (Оп., Іду.., 1958, 462).

Значення в інших словниках

1. вцілений — вці́лений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. вцілений — (уцілений), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вцілити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вцілений — ВЦІ́ЛЕНИЙ (УЦІ́ЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до вці́лити. Вистріл .. був уцілений цілком зблизька (О. Кобилянська); Хоч тут і там чувся оклик болю вціленого лицаря або іржання коня, та лава посувалася далі (Юліан Опільський); // вці́лено, безос. пред.  Словник української мови у 20 томах