вчавлений

ВЧА́ВЛЕНИЙ (УЧА́ВЛЕНИЙ), а, е.

Дієпр. пас. до вча́вити.

З землі видобували безліч різноманітного металу – уламки й цілі снаряди, розірвані танкові гусениці й вчавлені в землю гармати (Л. Первомайський);

Це все було надто зриме, як і його закіптюжені босі ноги, як слід од воза, вчавлений у сірій землі (Валерій Шевчук);

// вча́влено, безос. пред.

Дівчина сумними очима дивилася на тюльпани, які величезними колесами вантажівки було безжально вчавлено в дорожній бруд (із журн.).

Значення в інших словниках

1. вчавлений — вча́влений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. вчавлений — (учавлений), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вчавити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вчавлений — ВЧА́ВЛЕНИЙ (УЧА́ВЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вчави́ти. З землі видобували безліч різноманітного металу — уламки й цілі снаряди, розірвані танкові гусениці й вчавлені в землю гармати (Перв., Дикий мед, 1963, 393).  Словник української мови в 11 томах