вчавлений
ВЧА́ВЛЕНИЙ (УЧА́ВЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вчави́ти.
З землі видобували безліч різноманітного металу — уламки й цілі снаряди, розірвані танкові гусениці й вчавлені в землю гармати (Перв., Дикий мед, 1963, 393).
Словник української мови (СУМ-11)