Значення в інших словниках
-
вчений —
вче́ний 1 дієприкметник від: вчи́ти вче́ний 2 прикметник освічений; пов'язаний з наукою вче́ний 3 іменник чоловічого роду, істота фахівець в певній галузі науки
Орфографічний словник української мови
-
вчений —
Освічений, тренований, навчений, вишколений, досвідчений; ЯК ІМ. науковець, знавець, ерудит, ок. фахівець, спеціяліст; (ведмідь) муштрований; (- книжку) ЖМ. серйозний, мудрий; (битий) провчений.
Словник синонімів Караванського
-
вчений —
[ўченией] = учений м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і, дієприкм., прикм., ім.
Орфоепічний словник української мови
-
вчений —
вченість, вчення, вчепити, вчепитися, вчесати див. учений, ученість і т. д.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вчений —
1. науковець, (вона) науковка, науковиця 2. це навчений (пес)
Словник чужослів Павло Штепа
-
вчений —
Вчений, а недовчений, гірше простака. Не скінчив своєї науки і тому робить гірше від того, що зовсім не вчився. Вчений, а нетовчений. Вчився теорії, та практики не має. Небитий. Давно педагоги карали учнів дуже суворо лозиною за незнання лекції.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
вчений —
див. освічений
Словник синонімів Вусика
-
вчений —
ДОСВІ́ДЧЕНИЙ (який має досвід у якійсь галузі праці, знань, у житті), ДІ́ЙШЛИЙ розм., ДОСВІДНИ́Й заст., СПОКУ́ШЕНИЙ заст.; БУВА́ЛИЙ, ТЕ́РТИЙ розм., БИ́ТИЙ розм., часто зі сл. жак, око, козир та ін., СТРІ́ЛЯНИЙ розм ., часто зі сл.
Словник синонімів української мови
-
вчений —
ВЧЕ́НИЙ, ВЧЕ́НІСТЬ, ВЧЕ́ННЯ, ВЧЕПИ́ТИ, ВЧЕПИ́ТИСЯ, ВЧЕСА́ТИ див. уче́ний, уче́ність і т. д.
Словник української мови в 11 томах