вчетверо
ВЧЕ́ТВЕРО (УЧЕ́ТВЕРО), присл.
1. У чотири рази (при порівнянні).
На сукню пішло вчетверо більше тканини через складність крою (з газ.).
2. На чотири частини.
Граф Адольф обережно складає відозву вчетверо, ховає в кишеню й нетерпляче зиркає на принцесу Елізу (В. Винниченко);
Гнида витяг із-за пазухи згорнений учетверо аркуш і поклав на столі (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)