Словник української мови у 20 томах

вчинитися

ВЧИНИ́ТИСЯ див. учиня́тися.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. вчинитися — вчини́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. вчинитися — ОПИНИ́ТИСЯ (з'явитися де-небудь несподівано або випадково; виявитися в незручному, невигідному становищі), ПОТРА́ПИТИ, ПОПА́СТИ, ПОПА́СТИСЯ, НАЛУЧИ́ТИ розм., УЧИНИ́ТИСЯ (ВЧИНИ́ТИСЯ) діал.; ПІДПА́СТИ (стати залежним від кого-, чого-небудь). — Недок.  Словник синонімів української мови