вчинитися

вчини́тися

дієслово доконаного виду

Значення в інших словниках

1. вчинитися — ВЧИНИ́ТИСЯ див. учиня́тися.  Словник української мови у 20 томах
2. вчинитися — ОПИНИ́ТИСЯ (з'явитися де-небудь несподівано або випадково; виявитися в незручному, невигідному становищі), ПОТРА́ПИТИ, ПОПА́СТИ, ПОПА́СТИСЯ, НАЛУЧИ́ТИ розм., УЧИНИ́ТИСЯ (ВЧИНИ́ТИСЯ) діал.; ПІДПА́СТИ (стати залежним від кого-, чого-небудь). — Недок.  Словник синонімів української мови