Значення в інших словниках
-
вчити —
вчи́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
вчити —
Вчи дурня розуму, а він тобі голову розвалить. Вчи лукавого, а він тобі більше клопоту наробить, як собі користи. Вчи лінивого не молотом, а голодом. Голод скоріш приневолить лінивого до роботи, як фізична кара. Вчися азбуки, прийде хліб у руки.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
вчити —
навча́ти (вчи́ти) / навчи́ти ро́зуму ((до́брому) ро́зумові, уму́-ро́зуму) кого. Виховувати когось відповідно до усталених норм, правил, звичаїв і т. ін. І книжки читатимеш, скільки захочеться, і людських дітей розуму будеш навчати (М.
Фразеологічний словник української мови
-
вчити —
ВИВЧА́ТИ що (навчаючись, набувати певних знань, відомостей у якій-небудь галузі), ВЧИ́ТИ (УЧИ́ТИ), ОПАНО́ВУВАТИ, ОВОЛОДІВА́ТИ чим, СТУДІЮВА́ТИ книжн., ПРОХО́ДИТИ розм., ШТУРМУВА́ТИ розм., ВГРИЗА́ТИСЯ (УГРИЗА́ТИСЯ) в що, розм.
Словник синонімів української мови
-
вчити —
Вчи́ти, див. учи́ти
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)