вштрикнутий

ВШТРИ́КНУТИЙ (УШТРИ́КНУТИЙ), а, е.

Дієпр. пас. до вштрикну́ти.

Вершину в класичному розумінні гора нагадує мало, – на знак “висоти” стирчить одинокий патичок, уштрикнутий у камінці (з газ.);

// вштри́кнуто, безос. пред.

* У порівн. Раптом Женечка одсахується, немов її вштрикнуто голкою (М. Йогансен).