вштрикнути
ВШТРИКНУ́ТИ (УШТРИКНУ́ТИ), ну́, не́ш, док., кого, що, чим і без дод.
Уколоти чимось тонким, гострим.
Найдужче шаленіли дервіші – стрибали, завивали, реготали Лаврінові в обличчя, один .. видобув з-під лахміття ножа й намагався вштрикнути ним Перехреста (Ю. Мушкетик);
* У порівн. Тільки доторкнеться [Уляна] до Прокопа Івановича, то він і здригне, неначе його шилом уштрикнули (О. Стороженко);
// перен. Дошкулити кому-небудь образливим словом.
Штабний писар, якому відомо, що Гаркушині сини теж ховаються десь від кадетської мобілізації, не пропускає нагоди вштрикнути старого (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)