вштрикнути
ВШТРИКНУ́ТИ (УШТРИКНУ́ТИ), ну́, не́ш, док., перех., чим і без додатка. Уколоти чимось тонким, гострим.
Тільки доторкнеться [Уляна] до Прокопа Івановича, то він і здригне, неначе його шилом уштрикнули (Стор., І, 1957, 192);
// перен. Дошкулити чим-небудь образливим.
Штабний писар, якому відомо, що Гаркушині сини теж ховаються десь від кадетської мобілізації, не пропускає нагоди вштрикнути старого (Гончар, Таврія.., 1957, 628).
Словник української мови (СУМ-11)