вштовхувати
ВШТО́ВХУВАТИ (УШТО́ВХУВАТИ), ую, уєш, недок., ВШТОВХНУ́ТИ (УШТОВХНУ́ТИ), ну́, не́ш, док., перех. Штовхаючи кого-, що-небудь, примусити увійти, в’їхати кудись.
До кімнати вартові вштовхнули Марію (Цюпа, Назустріч.., 1958, 190);
*У порівн. Він мав звичку, розмовляючи, робити такий рух указовим пальцем, неначе вштовхував свої слова в повітря (Коп., Вибр., 1953, 378).
Словник української мови (СУМ-11)