вштовхувати
ВШТО́ВХУВАТИ (УШТО́ВХУВАТИ), ую, уєш, недок., ВШТОВХНУ́ТИ (УШТОВХНУ́ТИ), ну́, не́ш, док., перех. Штовхаючи кого-, що-небудь, примусити увійти, в’їхати кудись.
До кімнати вартові вштовхнули Марію (Цюпа, Назустріч.., 1958, 190);
*У порівн. Він мав звичку, розмовляючи, робити такий рух указовим пальцем, неначе вштовхував свої слова в повітря (Коп., Вибр., 1953, 378).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вштовхувати — вшто́вхувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вштовхувати — (уштовхувати), -ую, -уєш, недок., вштовхнути (уштовхнути), -ну, -неш, док., перех. Штовхаючи кого-, що-небудь, примусити увійти, в'їхати кудись. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вштовхувати — ВШТО́ВХУВАТИ (УШТО́ВХУВАТИ), ую, уєш, недок., ВШТОВХНУ́ТИ (УШТОВХНУ́ТИ), ну́, не́ш, док., кого, що. Штовхаючи кого-, що-небудь, примусити увійти, в'їхати кудись. До кімнати вартові вштовхнули Марію (І. Словник української мови у 20 томах