вібрато
ВІБРА́ТО, невідм., с., муз.
Періодичне коливання висоти, сили, тембру якого-небудь звука (голосу, музичного інструмента), яке надає йому особливого забарвлення.
Періодично змінюючи в невеликих межах висоту звуків, вібрато надає їм особливого забарвлення і співучості, підвищує їхню динамічність та емоційну виразність (з наук. літ.);
Як скрипаль, Богодар Которович володіє відмінною штриховою технікою, гнучким вібрато (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)