вібрато
ВІБРА́ТО, невідм., с., муз.
Періодичне коливання висоти, сили, тембру якого-небудь звука (голосу, музичного інструмента), яке надає йому особливого забарвлення.
Періодично змінюючи в невеликих межах висоту звуків, вібрато надає їм особливого забарвлення і співучості, підвищує їхню динамічність та емоційну виразність (з наук. літ.);
Як скрипаль, Богодар Которович володіє відмінною штриховою технікою, гнучким вібрато (з публіц. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вібрато — вібра́то прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- вібрато — незм., муз. Періодична зміна висоти звука (частотне вібрато) або голосності (амплітудне вібрато). Великий тлумачний словник сучасної мови
- вібрато — (іт. vibrato — коливання) — 1. Виконавський прийом на смичкових інструментах, що надає звуку теплоти і виразності. 2. Прийом гри на клавікорді, який створює враження коливання висоти та сили звуку. Словник-довідник музичних термінів
- вібрато — вібра́то (італ. vibrato, від vibrare – коливатися) спосіб виконання у грі на струнних (особливо смичкових) інструментах і в співі. В. досягають коливанням пальця лівої руки на струні або зв’язок голосового апарата. Словник іншомовних слів Мельничука