вібрато

вібра́то

(італ. vibrato, від vibrare – коливатися)

спосіб виконання у грі на струнних (особливо смичкових) інструментах і в співі. В. досягають коливанням пальця лівої руки на струні або зв’язок голосового апарата.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вібрато — вібра́то прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. вібрато — незм., муз. Періодична зміна висоти звука (частотне вібрато) або голосності (амплітудне вібрато). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вібрато — (іт. vibrato — коливання) — 1. Виконавський прийом на смичкових інструментах, що надає звуку теплоти і виразності. 2. Прийом гри на клавікорді, який створює враження коливання висоти та сили звуку. Словник-довідник музичних термінів
  4. вібрато — ВІБРА́ТО, невідм., с., муз. Періодичне коливання висоти, сили, тембру якого-небудь звука (голосу, музичного інструмента), яке надає йому особливого забарвлення. Словник української мови у 20 томах