вібратор

вібра́тор

(від лат. vibro – тремчу, коливаюсь)

1. Будь-яка система (маятник, коливальний контур), що збуджує коливання.

2. Пристрій, що стрясає тіла, які дотикаються до нього, рухома частина вібраційних вимірювальних приладів.

3. Відрізок провідника, яким тече змінний струм високої частоти і який випромінює електромагнітні хвилі.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вібратор — вібра́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. вібратор — Вибратор — vibrator — Vibrationserzeuger — 1) Будь-яка система (маятник, коливальний контур), що збуджує коливання. 2) Механічний, електромагнітний або пневматичний пристрій, що cтрушує тіла, які дотикаються до нього. Використовується у збагаченні к.к. Гірничий енциклопедичний словник
  3. вібратор — -а, ч., спец. 1》 Прилад, пристрій, який утворює й передає коливання в простір або предметам чи матеріалам. 2》 Провідник або діелектрик, що є збуджувачем (джерелом) електромагнітних хвиль. 3》 буд. Інструмент для укладання, утрамбовування бетону. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вібратор — ВІБРА́ТОР, а, ч. Прилад, пристрій, який утворює та передає коливання в простір або предметам чи матеріалам, з якими він стикається. При виконанні бетонних робіт застосовують вібратори (з наук. літ.); Вібратор завжди є джерелом хвиль (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  5. вібратор — ВІБРА́ТОР, а, ч., спец. Прилад, пристрій, який утворює й передає коливання в простір або предметам чи матеріалам, з якими він стикається. Найпростішою короткохвильовою антеною є так званий напівхвильовий вібратор (Радіолокація.. Словник української мови в 11 томах