вібратор

Вибратор — vibrator — Vibrationserzeuger — 1) Будь-яка система (маятник, коливальний контур), що збуджує коливання. 2) Механічний, електромагнітний або пневматичний пристрій, що cтрушує тіла, які дотикаються до нього. Використовується у збагаченні к.к. як збуджувач коливань у збагачувальних апаратах, механізмах для розпушування та ущільнення сипких матеріалів, транспортних засобах та вимірювальних приладах (рухома частина вібраційних вимірювальних приладів). 3) Відрізок провідника, яким тече змінний струм високої частоти і який випромінює електромагнітні хвилі.

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вібратор — вібра́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. вібратор — вібра́тор (від лат. vibro – тремчу, коливаюсь) 1. Будь-яка система (маятник, коливальний контур), що збуджує коливання. 2. Пристрій, що стрясає тіла, які дотикаються до нього, рухома частина вібраційних вимірювальних приладів. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. вібратор — ВІБРА́ТОР, а, ч., спец. Прилад, пристрій, який утворює й передає коливання в простір або предметам чи матеріалам, з якими він стикається. Найпростішою короткохвильовою антеною є так званий напівхвильовий вібратор (Радіолокація.. Словник української мови в 11 томах
  4. вібратор — -а, ч., спец. 1》 Прилад, пристрій, який утворює й передає коливання в простір або предметам чи матеріалам. 2》 Провідник або діелектрик, що є збуджувачем (джерелом) електромагнітних хвиль. 3》 буд. Інструмент для укладання, утрамбовування бетону. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. вібратор — ВІБРА́ТОР, а, ч. Прилад, пристрій, який утворює та передає коливання в простір або предметам чи матеріалам, з якими він стикається. При виконанні бетонних робіт застосовують вібратори (з наук. літ.); Вібратор завжди є джерелом хвиль (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах