віброкоток

ВІБРОКОТО́К, тка́, ч.

Дорожній коток, що ущільнює ґрунт або іншу основу не тільки своєю вагою, а й вібрацією.

Ущільнення ґрунтів і шляхового покриття з використанням віброкотка є в декілька разів ефективнішим за ущільнення звичайними котками тієї ж маси (з наук.-техн. літ.).

Значення в інших словниках

1. віброкоток — віброкото́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. віброкоток — -тка, вібромолот, -а, ч. Машина для занурювання у ґрунт і витягування з нього паль (шпунтів, труб тощо) сумісною дією вібрації та удару.  Великий тлумачний словник сучасної мови