віброкоток
ВІБРОКОТО́К, тка́, ч.
Дорожній коток, що ущільнює ґрунт або іншу основу не тільки своєю вагою, а й вібрацією.
Ущільнення ґрунтів і шляхового покриття з використанням віброкотка є в декілька разів ефективнішим за ущільнення звичайними котками тієї ж маси (з наук.-техн. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- віброкоток — віброкото́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- віброкоток — -тка, вібромолот, -а, ч. Машина для занурювання у ґрунт і витягування з нього паль (шпунтів, труб тощо) сумісною дією вібрації та удару. Великий тлумачний словник сучасної мови