віброкоток
віброкото́к
-тка, вібромолот, -а, ч.
Машина для занурювання у ґрунт і витягування з нього паль (шпунтів, труб тощо) сумісною дією вібрації та удару.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- віброкоток — віброкото́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- віброкоток — ВІБРОКОТО́К, тка́, ч. Дорожній коток, що ущільнює ґрунт або іншу основу не тільки своєю вагою, а й вібрацією. Ущільнення ґрунтів і шляхового покриття з використанням віброкотка є в декілька разів ефективнішим за ущільнення звичайними котками тієї ж маси (з наук.-техн. літ.). Словник української мови у 20 томах