віброкоток

віброкото́к

-тка, вібромолот, -а, ч.

Машина для занурювання у ґрунт і витягування з нього паль (шпунтів, труб тощо) сумісною дією вібрації та удару.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віброкоток — віброкото́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. віброкоток — ВІБРОКОТО́К, тка́, ч. Дорожній коток, що ущільнює ґрунт або іншу основу не тільки своєю вагою, а й вібрацією. Ущільнення ґрунтів і шляхового покриття з використанням віброкотка є в декілька разів ефективнішим за ущільнення звичайними котками тієї ж маси (з наук.-техн. літ.). Словник української мови у 20 томах